Текст песни Гайдамаки - Співай соловей

Про те йдеться, Що як прийдеться, Вже геть не минеться, Але мені здається, Що їй би крила Була, полетіла б, Упала й неплакала Бога не кляла - любила. Але душу, була, змалку Занапастила. Крала в баби горілку, Хлопців п'яна водила. З розуму зводила їх, лікувала, До краю доводила, Але потім рятувала. Вдарили дзвони на Свят Вечір, Впали бідні у попіл , Очі си в ґазди залили, Й аж до третіх півнів Пливла земля, горіло небо, Зірниці косили-си, Так їй гаї шуміли. Віть-віть-віть! Співай соловей! А ти з неї не зводь п'яних очей! Хай - тобі, хай! Невірна вона, Та пісня знайома тобі як світ нова... Вижени й з мене біса, Вижени, відьмо, Прийди, стань під вікном боса, У білі шати одіта. Плину до тебе нишком, Візьму на руки міцно Закохаюся швидко, Розлюбити не встигну... Серце на серці Рука в руці Двоє - як одне Тоту пісню придумали вони... Хочеш - та не співай, Хочеш - та не грай, Але ніде си дінеш Як би си не ховав...
Слова и текст песни Гайдамаки - Співай соловей принадлежит его авторам.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *