Текст песни Тартак - Сядай, Сядай

Сядай, сядай, кохання моє, не поможе плакання твоє! Штири коні й у погоні, цей плач тобі не поможе, Будеш ти моя, зарученая! Ой у батька в саду троянда зацвіла, Єдиною донькою у батька була. Але кожна троянда колючками колеться – Вона була першою красунею в околиці. Я міг би до неї і носа не пхати, Але жив недалеко – через три хати. Мене знали всі – і великі, і малі, Бо я був перший хлопець на селі. Я з тобою сядать не стала, я ще й батькові не дякувала! Ой дякую я вам, тату, підмітала я вам хату, Більше не буду, бо я уже йду! Від дівки до дівки набридло тинятися, Я вирішив до цієї позалицятися. Підступний Амур пустив у серце кулю, Я готував їй кохання, а вона мені – дулю. Коли я казав “так”, вона казала “ні”, Я любив “Тартак”, вона – “Фактично Самі”!

Вона цитувала пісню “Між нами ніж”, А я пропонував: “Виходь за мене заміж!”… Сядай, сядай, кохання моє, не поможе плакання твоє! Штири коні й у погоні, цей плач тобі не поможе, Будеш ти моя, зарученая! Та хіба ж винен я, що на нашій околиці Нашому ж богу ніхто вже не молиться. Але як не попросиш: “Помагай боже!” – Бог не допоможе, бог не допоможе! Цього я не знав і не помолився, Гарний, та дурний, до неї завалився. Обіцяв золоті гори, але їй цього мало! Коротше кажучи, вона мене обламала... Я з тобою сядать не стала, я ще й неньці не дякувала! Ой дякую я вам, ненько, що ходила чепурненько, Більше не буду, бо я уже йду! Я з тобою сядать не стала, я ще й сестрам не дякувала! Ой дякую вам, сестриці, що плела я вам косиці, Більше не буду, бо я уже йду!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

* Нажимая на кнопку "Отправить комментарий" Вы соглашаетесь с политикой конфиденциальности.