Текст песни Тартак - Жити

Жити безжурно стає все складніше. Кров випивають останні новини: Незнайомий герой цей світ залишив, Знайомий герой в бою загинув. Все так і штовхає в безодню депресії, Щоби впав і не виліз із тої прірви. Волає — приєднуйся до процесії Поховання Любові, Надії та Віри! І, часом, здається, що, ніби, піддався, Плюнув на все, заховався в ілюзії. Та раптом зустрінеш того, хто не здався, І одразу оговтуєшся від контузії. Жити приємно, жити потрібно! Вдихати повітря на повні груди. Милуватись красою світанків срібних. І знати, що поруч є добрі люди. В мене є мрія — це смішно. В мене є друзі — це сильно. Хтось каже мені, що я грішник, Що я помираю повільно. Та я не ведуся, одначе, Мені не уникнути смерті. Коли усміхаюся, бачу Усмішки ваші відверті. Можливо, закину писати, Стану таким, що не пише. А ви розтягніть на цитати Все, що написав я раніше. І хай зараз так недоречно Мене хвиля щастя накрила. Та хтось розпрямляє плечі, А я розправляю крила. У списку контактів все більше втрачених, Але душа відмовляється їх видаляти. Хай у серці живуть, і це має значення, Доки пам'ять не прийме цієї втрати. Є за ким сумувати, але є ким пишатись, Є кому перейняти хороші манери, Щоб країну вдягнути у пишні шати Нового часу, нової ери. Давайте жити, давайте шукати, Давайте ставати кращими! Писати книжки, малювати плакати. Бути знаючими і значущими. Всі люди складні, всі люди різні, Але є кому дарувати постійно:

Одним — добре слово, іншим — пісню, А декому — просто теплі обійми. В мене є мрія — це смішно. В мене є друзі — це сильно. Хтось каже мені, що я грішник, Що я помираю повільно. Та я не ведуся, одначе, Мені не уникнути смерті. Коли усміхаюся, бачу Усмішки ваші відверті. Можливо, закину писати, Стану таким, що не пише. А ви розтягніть на цитати Все, що написав я раніше. І хай зараз так недоречно Мене хвиля щастя накрила. Та хтось розпрямляє плечі, А я розправляю крила. Час не дарує нам жодної миті повернення. Все, що було, — відбуло, поступово розтануло. Ніч промине, відчиняємо двері нового дня — Шаленого, вдалого. А ті, що пішли, стежать за нами, Дивлячись з неба очима зоряними. Хто ми є, якими шляхами Стаємо творцями, жерцями, воїнами? Я поживу, я проживу Життя щасливе, яскраве, натхненне. Й нікому з тих, кого я люблю, Не буде соромно за мене. У мене є мрія — це смішно. У мене є друзі — це сильно. Хтось каже мені, що я грішник, Що я помираю повільно. Та я не ведуся, одначе, Мені не уникнути смерті. Коли усміхаюся, бачу Усмішки ваші відверті. Можливо, закину писати, Стану таким, що не пише. А ви розтягніть на цитати Все, що написав я раніше. І хай зараз так недоречно Мене хвиля щастя накрила. Та хтось розпрямляє плечі, А я розправляю крила.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

* Нажимая на кнопку "Отправить комментарий" Вы соглашаетесь с политикой конфиденциальности.